Як укладати терасну дошку – технологія укладання своїми руками

Зміст:

Позитивні якості та особливості терасної дошки
Деталі монтажу
Дерев'яна терасна дошка
Термічна терасна дошка
Деревно-полімерний композит
Рекомендації з підготовки до укладання
Основи монтажу терасної дошки
Фінальні дії

Останнім часом особливою популярністю при обробці відкритих майданчиків користується настил з терасної дошки, який має низку позитивних переваг, що дозволяють застосовувати покриття в умовах вулиці або на майданчиках будинку, розташованих просто неба (тераси, балкони). В статті мова піде про види такого покриття, його переваги та особливості укладання.

Позитивні якості та особливості терасної дошки

Терасна дошка – це підлогове покриття, що спочатку було призначене для укладання на відкритих майданчиках будинку (тераси, балкони тощо). Завдяки унікальним характеристикам сьогодні матеріал використовується як вуличне покриття для доріжок, територій біля басейнів, застосовується для створення огорож або навіть вкладається у вуличних душових кабінках.

Назва покриття – «декінг». Воно пішло від одного з матеріалів, використовуваного при виробництві такого покриття. Мова про деревно-полімерний композит (ДПК).

Деревно-полімерний композит – це матеріал, який зберігає свій зовнішній вигляд протягом тривалого періоду. Причиною для створення такого покриття стали завищені вимоги до матеріалу, що укладається на терасі або балконі.

Подібне покриття повинне мати наступні характеристики:

висока міцність і протидія механічним навантаженням, яких не уникнути при вуличному використанні;
хімічна опірність різним речовинам;
захищеність від вологи, сонячних променів, перепадів температур та інших природних факторів, що впливають на підлогу.

Під терасну дошку важливо створити якісну опорну конструкцію, яка зазвичай монтується із спеціальних дерев'яних або алюмінієвих брусів – лагів. Зазвичай конструкція створюється під стандартну терасну дошку, товщина якої 5 сантиметрів.

Власник до того, як укладати терасну дошку, повинен знати, що виробники останнім часом модифікують покриття за допомогою спеціально прорізаних канавок з обох робочих поверхонь дошки.

Це дозволяє зменшити навантаження на покриття при цьому, не псуючи його зовнішнього вигляду, оскільки канавка має глибину не більше 2-х міліметрів. Причому на зовнішній стороні дошки канавки підвищують шорсткість матеріалу, що допомагає в боротьбі з ковзанням.

Міцність матеріалу від таких видозмін навпаки підвищується. Відповідно можна враховувати такий бонус і зменшувати опорну конструкцію, заощаджуючи при цьому кошти.

Деталі монтажу

Важливо розуміти, як класти терасну дошку, щоб уникнути зниження характеристик покриття через допущених помилок при монтажі. Важливо залишати шви між сусідніми дошками, а тому використовувати шипову технологію укладання не вийде, як у випадку з традиційним дощаним настилом. Покрокова інструкція по монтажу терасної дошки з ДПК допоможе уникнути багатьох помилок при укладанні.

Також існують різновиди терасових дощок, які виробляються з різних видів деревини, і вони мало чим відрізняються від традиційного дощатого настилу. На відміну від ДПК, покриття на деревній основі необхідно обробляти до того, як укладати терасну дошку і вводити її в експлуатацію.

Особливо це стосується соснового настилу, менше вимог до дубового або кедрового настилу. Також цікавими є вироби з модрини або секвої. Причому на фото і при візуальному огляді таке покриття неможливо відрізнити від натурального.

Що стосується штучного матеріалу ДПК, то він володіє аналогічною натурального покриття текстурою, поліпшеними характеристиками та терміном експлуатації до півстоліття.

Варто виділити ряд переваг такого матеріалу:

пристойний зовнішній вигляд;
приємна на дотик поверхня, по якій можна вільно пересуватися без взуття;
відсутність ефекту ковзання навіть в мокрому стані;
низька теплопровідність матеріалу не дозволяє дошкам нагріватися навіть під прямими сонячними променями;
якщо використовується варіант з чистого дерева, то матеріал є екологічно чистим.

Тому робимо висновок, що терасний настил може бути двох видів: дерев'яний або з деревинно-полімерного композиту.

Переваги штучного покриття:

добре протистоїть біологічним чинникам: утворенню грибка, цвілі, розвитку бактерій, розмноженню комах і гризунів;
стійкість до зносу при експлуатації: збереження кольору і текстури;
не вимагає додаткової обробки різними просоченнями, лакофарбовими матеріалами й іншими засобами;
ідеально рівна поверхня без будь-яких сучків, тріщин та інших дефектів, здатних травмувати власника;
є можливість безшовного укладання, що підвищує однорідність покриття і захищає від зростання бур'янів та подальшої деформації;
висока стійкість до різних хімікатів, мийних засобів з твердими частинками, спиртів тощо;
унікальна технологія укладання терасної дошки дозволяє монтувати під настил систему теплої підлоги.

Крім того, щоб вивчити правила укладання терасної дошки, необхідно детальніше ознайомитися з основними різновидами такого покриття. Розглянемо інші особливості вже згаданих покриттів і настилу з дощок, оброблених при високій температурі, який зустрічається рідше.

Дерев'яна терасна дошка

УВАГА!
Не робіть ПОМИЛОК у розрахунку!
Використовуйте будівельні калькулятори онлайн - розрахунок будівельних матеріалів та конструкцій для ремонту і будівництва швидко та точно.

Зрозуміло, що дерев'яні терасові дошки виробляються з натурального матеріалу. Особливо популярною породою в такому випадку є модрина. Тим більше, що укладання терасної дошки з модрини не є складним процесом.

Вона має:

Високу стійкість до вологи. Характерною особливістю є те, що при намоканні настил стає «кам'яним», але водночас немає ефекту ковзання.
Підвищену щільність.
Чудову стійкість до грибка та цвілі.

Якщо укладання здійснюється саме на терасі або балконі, то необхідно простежити, щоб відтінок і текстура використовуваної дошки гармонійно поєднувалися з наявними в будинку покриттями.

В такому випадку не буде виникати відчуття дисонансу на фото або при візуальному огляді покритого майданчика та всього будинку в цілому. Для модрини характерні світлі тони, але за бажання матеріал можна тонувати. Суміш для проведення такої процедури можна придбати в будь-якій торговельній точці з будівельними матеріалами.

Термічна терасна дошка

Терасні дошки, що пройшли термічну обробку, мають видозмінений набір характеристик у порівнянні зі звичайним деревним матеріалом. Подібні зміни відбуваються завдяки просмаженню деревини при температурі близько 200 градусів за Цельсієм.

Виділяється при цьому пара змінює звичні характеристики матеріалу. В результаті такої обробки виходить високоякісний та екологічно чистий матеріал, що не містить шкідливих для людського організму речовин.

Основні відмінності термічно обробленої деревини:

підвищена стійкість до впливу вологи;
чудові теплоізоляційні властивості;
стійкість до процесів гниття, до утворення цвілі та грибка;
звична текстура деревини стає більш чіткою і органічною, ефект настільки хороший, що покриття стає приємним не лише для погляду, але й на дотик.

Деревно-полімерний композит

Даний різновид – це штучний матеріал, створюваний комбінуванням різних матеріалів зі сполучними полімерами.

Найчастіше мова йде про деревне борошно, але іноді застосовується крохмаль зерновий, відходи целюлозної промисловості, скловолокно тощо.

Колір і текстура накладаються на таке покриття на етапі виробництва. Для цього різні барвники замішуються в полімерний склад в певній пропорції.

Основи монтажу терасної дошки

Далі розглянемо, як правильно укладати терасну дошку, щоб отримати якісний настил без труднощів і затримок у часі. Як і будь-який процес, укладання терасної дошки проводиться в кілька етапів.

В першу чергу необхідно провести підготовку основи. У випадку з укладанням доріжок на присадибній ділянці або інший варіант робіт на ґрунті, необхідно усунути з поверхні верхній шар з трави та землі.

Потім організується своєрідна подушка з 10-сантиметрового шару гравію або щебеню, і утрамбовується з 5-сантиметровим шаром піску. Укладання безпосередньо на ґрунт неможливе. З приміщенням при будинку все простіше, оскільки там можна зробити просту стяжку підлоги та вже на неї монтувати основу з лагів з подальшим укладанням терасного настилу.

Існує технологія монтажу каркаса з лагів на попередньо укладену тротуарну плитку. Після монтажу на такий каркас можна укласти настил з терасових дощок. Лаги для терасної дошки є оптимальною опорою, оскільки під лаги можна встановлювати регульовані підкладки, що полегшує процес створення покриття на нерівній основі.

Важливо забезпечити природний стік води за допомогою дотримання ухилу по всій довжині покриття. За стандартом вистачає нахилу близько 1 сантиметра на кожен метр настилу.

Як тільки основа та каркас будуть готові, можна приступати до закріплення настилу, яке виконується відкритим або закритим способом. Найпростіша схема укладання терасної дошки відкритим способом передбачає закріплення за допомогою саморізів.

Вони вгвинчуються через всю товщину дошки та лагів, що знаходяться під нею. При цьому важливо стежити, щоб голівки кріплень були втоплені в поверхню дошки, оскільки великий ризик отримати травму, наступивши на випнуту деталь. При такому способі укладання можна залишати люз між дошками 5-7 міліметрів.

Якщо ж мова йде про те, як стелити терасну дошку прихованим способом, то на допомогу працівнику приходять спеціальні кріплення – «кліпси». З їх допомогою дошка закріплюється на лазі, а кріплення розміщується під настилом. Одна сторона кліпси утримує дошку, а з другої сторони можна приєднати сусідню панель.

Сам кріплення утримується саморізом, який вкручується в лагів під кутом в 45 градусів. Шов між сусідніми дошками контролює спеціальний виступ на кліпсі. Всі кріплення, що використовуються при монтажі, повинні бути оброблені антикорозійним покриттям, оскільки інтенсивне зволоження покриття торкнеться і цих елементів.

Перевага прихованого способу однозначна, оскільки покриття виходить більш естетичним. На його поверхні відсутні зовнішні дефекти, викликані вкручуванням будь-яких кріплень.

Фінальні дії

Після того, як покладено терасну дошку, покриття можна очистити від пилу і утвореного сміття. Потім слід приділити увагу торцевим частинам, оскільки з боків настилу можуть бути виступи або нерівності, які усуваються за допомогою рівномірного підпилювання.

Закрити торці можна за допомогою декоративної планки. Рекомендується використовувати заглушку з матеріалу ідентичного настилу.

Стосовно догляду за терасною дошкою, то вона невибаглива до використовуваних миючих засобів. Сміливо можна використовувати і різні пристосування для їх нанесення і втирання в поверхню.

Звісно, зловживати гострими предметами не рекомендується, оскільки правильно прикладена сила може спричинити незначні деформації у вигляді подряпин і потертих ділянок.

Підсумок

У статті описано, як укласти терасну дошку самостійно. Якщо не допускати порушень в процесі монтажу, покриття вийде якісним і прослужить довгі роки. Якщо виникають певні труднощі з проведенням робіт, завжди можна звернутися до фахівців.

Професійний будівельник візьме на себе відповідальність за вибір матеріалу, розмітку основи та інші етапи монтажу. Працюючи з будівельною компанією, можна навіть отримати гарантію на надані замовнику послуги.