Як кріпити терасну дошку з модрини – інструкція з монтажу

Зміст:

Терасна дошка з модрини

Підбір матеріалів та інструментів
Підготовка основи під укладання
Особливості вибору та монтажу лагів
Монтаж покриття на опорні лаги
Інструкція з монтажу терасної дошки
Захист покриття від різних видів впливу

В цій статті детально описано, як кріпити терасну дошку з модрини для тих, хто бажає справити подібне покриття. Використовувати терасну дошку з модрини найдоцільніше як покриття для терас, альтанок в саду, доріжок і т. д.


Терасна дошка з модрини

Даний матеріал вважається оптимальним для укладання на відкритих майданчиках, які регулярно піддаються впливу природних подразників. Використовувати подібне покриття можна навіть у власній лазні або вуличній душовій, оскільки особливості будови та монтажу дошки такі, що волога не накопичується.

Покриття не ковзає, а тому використовувати його абсолютно безпечно. Розглянемо, як кріпити терасну дошку з модрини, щоб отримати якісне, комфортне та довговічне в експлуатації покриття. Здійснюється монтаж терасної дошки з модрини в певній послідовності.

Підбір матеріалів та інструментів

Спочатку готуються матеріали для укладання і збираються необхідні для роботи інструменти. Зрозуміло, що підбирати матеріал необхідно якісний, але ще потрібна його акліматизація.


Для цього придбану терасну дошку необхідно розпакувати та залишити на вулиці, або помістити під навіс на 1-2 доби. Це змусить дошки досягти їх оптимальних кондицій, оскільки від перепадів температури вони можуть стискатися і розширюватися.

Для робіт необхідно мати наступний набір інструментів: електричний дриль, пила, викрутка, вимірювальні пристрої, шуруповерт, олівець і т. д.

Підготовка основи під укладання

Проводиться укладання терасної дошки з модрини на рівне і надійне підґрунтя, яке необхідно буде створити при його відсутності. Від якості такої опори залежить зовнішня естетичність і термін служби покриття. Кожному, напевно, захочеться показати новеньку підлогу гостям або опублікувати фото в соціальній мережі.

При монтажі безпосередньо на ґрунт його необхідно ущільнити та вирівняти основу. Найлегше це зробити методом вібротрамбування. Після проведення процедури на оброблювану ділянку насипається 10-сантиметровий шар щебеню або гравію. Вирівнюється подібний насип 5-сантиметровим шаром піску.


У результаті виходить своєрідна подушка, на яку здійснюється укладання армованої сітки. Фундаментом в такому випадку може виступити бетонна стяжка або плити, що укладаються на сітку. Важливо, щоб така основа мала певний ухил, який використовується для стоку опадів та іншої рідини.

Щоб конструкція в результаті виходила максимально стійкою, проводиться монтаж лагів. На основу лаги встановлюються за допомогою спеціальних регульованих опор, які своєю чергою утримуються дюбелями.

Особливості вибору та монтажу лагів

УВАГА!
Не робіть ПОМИЛОК у розрахунку!
Використовуйте будівельні калькулятори онлайн - розрахунок будівельних матеріалів та конструкцій для ремонту і будівництва швидко та точно.

Встановлення лагів проводиться за певними правилами. Використовуються для цього металеві або дерев'яні бруси з вологістю до 25 відсотків.

Якщо лаги підбираються як кріплення для терасної дошки з модрини, то рекомендується бруси підбирати з тієї самої деревини.


Незалежно від породи дерева необхідно обробити матеріал антисептичним засобом, а торцеві частини брусів просочити восковим складом, який захистить їх від розтріскування. Крім того, що лаги потрібно вибрати та підготувати, їх також необхідно правильно укласти.

Існує певний набір правил для цього процесу:

  • неприпустимо зіткнення деревних елементів конструкції з ґрунтом;
  • повинен бути дотриманий рівний інтервал між лагами та чітко витриманий рівень верхній частині кожної опори.

Відстань між сусідніми брусами найкраще вибрати від 40 до 70 сантиметрів. Бруси повинні бути між собою паралельні, оскільки невеликі розбіжності можуть призвести до нерівності покриття.


Висоту можна відрегулювати, вибравши лаги більшої або меншої товщини. Що стосується граничного навантаження на покриття, то покращувати цю характеристику можна, зменшуючи відстань між сусідніми лагами (прочитайте: "Як зробити кріплення терасної дошки до лагів – послідовність монтажу").

Закріплювати опори рекомендується дюбелями або шурупами, а між собою лаги об'єднуються куточками. Відстань від землі до покриття має становити не менше 4 сантиметрів, щоб забезпечити хорошу вентиляцію.

Монтаж покриття на опорні лаги

Існує два основних способи укладання: відкритий і закритий.

Коли проводиться монтаж терасної дошки з модрини, інструкція виглядає приблизно наступним чином:

  • кріпильні елементи будуть видні на поверхні настилу, і зовні подібне покриття буде нагадувати підлогу з заклепками;
  • як кріплення рекомендується використовувати саморізи з покриттям проти корозійних процесів;
  • отвори під кріплення необхідно висвердлювати у дошках заздалегідь, попередньо зробивши розмітку по лагах. На одну дошку повинно припадати не менше 8 кріплень. Кожна дошка повинна починатися на одному лагу, а закінчуватися на іншому, щоб покриття не порушувалося при ходінні по незакріплених ділянках. Читайте також: "Як кріпити підлогову дошку правильно за допомогою саморізів".

Що ж стосується того, як укладати терасну дошку з модрини закритим способом, то зовні це значно привабливіше відкритого монтажу, оскільки кріпильні елементи ховаються під покриттям (детальніше: "Як укладати терасну дошку – технологія укладання своїми руками").


На фото або при візуальному огляді таке покриття виглядає набагато краще, але укладання досить складне. Як кріплення використовується спеціальний елемент – «кліпса». Зовні такі кріплення нагадують металеві пластинки з антикорозійним покриттям.

На квадратний метр покриття необхідно буде нанести 15-20 кріплень. Їх розташування може призвести до того, що самі дошки будуть покладені діагонально або палубним методом.

Діагональне покриття передбачає розташування дошки під кутом в 45 градусів. Візуально створюється ефект руху, але здійснювати роботи по укладанню доведеться дуже довго й уважно. Витрата матеріалу в цьому випадку значно вище, оскільки кожна дошка для тераси повинна мати ідеальну довжину і стикуватися з іншими в чітко визначеному місці.

Палубний спосіб укладання передбачає, що дошки будуть паралельними одна до одної та до стін. Цей спосіб практичніше та економічніше, оскільки обрізати матеріал практично не доводиться.

Інструкція з монтажу терасної дошки

Коли проводиться укладання терасної дошки з модрини, інструкція виглядає приблизно наступним чином:

  1. Підготувавши опору з лагів, необхідно вибрати метод укладання дощок. Далі перша дошка розміщується на основі з відступом від стіни в 1,5 сантиметра. Потім вона фіксується за допомогою обраних кріплень.
  2. Далі необхідно встановити приховане кріплення і зафіксувати його за допомогою саморізів – спочатку на дошці, а потім на брусі під кутом в 45 градусів.
  3. Наступні дошки необхідно укладати, на початку притискаючи їх до брусків. Між дошками варто дотримуватися шва 4-7 міліметрів, який можна контролювати різними вставками. Зафіксувати дошки на шипах встановленого заздалегідь кріплення можна за допомогою гумового молотка.
  4. Остання дошка фіксується за аналогією з першою.

Захист покриття від різних видів впливу

Максимально довгий термін експлуатації такого покриття досягається, якщо обробити матеріал спеціальними засобами, в основу яких входять натуральні масла.

Закінчивши процес укладання, необхідно здійснити двошарову обробку лицьової частини. Це не дозволить покриттю потемніти та розтріскатися з часом під впливом сонячних променів і високої вологості повітря. Аналогічні просочення захистять покриття від утворення грибка.

Щоб фарба для терасної дошки з модрини зберегла свою презентабельність, на поверхню наносяться різні безбарвні просочення, які стануть не тільки захисним покриттям, але й створять ефект однорідності відтінку.

Витрата подібних засобів залежить від різновиду профілю матеріалу. Наприклад, вельветовий профіль вимагає для якісної обробки масел на 10 відсотків більше.

Підсумок

Укладання терасових дощок з модрини — процес не дуже складний, але вимагає акуратності та витримки. Якщо не відходити від представлених інструкцій, то можна досягти якісного покриття в найкоротші терміни.

При виникненні певних труднощів найкраще звернутися до фахівців, які візьмуть на себе відповідальність за вибір матеріалу і всі етапи робіт, починаючи з підготовки та закінчуючи обробкою покладеного покриття.