Яка відстань між трубами теплої підлоги вважається оптимальною

Зміст:

Труби для підлоги з обігрівом
Особливості фіксації труб в контурі

Коли власники нерухомості приймають рішення облаштувати підлогове покриття з підігрівом, то перше, що їм належить обрати – це труби для контуру. Їх витрата багато в чому залежить від відстані, яка буде між витками. Як вибрати діаметр труб, і які з них краще? Змонтувати теплу підлогу – справа цілком здійсненна своїми руками.

Заради об'єктивності слід відзначити, що електричну теплу підлогу набагато зручніше монтувати та експлуатувати. Річ у тому, що кабель нескладно згинати в контур з маленьким радіусами. Для підключення електричного обігріву підлогової поверхні не потрібно робити врізку в колектор або трубопровід.

Така тепла підлога ніколи не протече, в результаті чого покриття не буде знищено, так і квартира сусідів знизу не постраждає. Але, попри перераховані вище переваги, водяний підігрів продовжує залишатися популярним.

Труби для підлоги з обігрівом

Для монтажу конструкції «тепла підлога» застосовують поліетиленові або металопластикові вироби. Також часто встановлюють теплу підлогу з поліпропіленових труб своїми руками, що досить практично. У кожного виду продукції є як переваги, так і недоліки, які слід враховувати перед початком виконання роботи.

У сучасному будівництві, як у промисловому, так і в цивільному, для таких систем застосовують труби, що мають зовнішній діаметр 16 або 20 міліметрів.

Поліетиленові вироби мають наступні переваги:

• матеріал виготовлення настільки м'який, що дозволяє вільно укладати труби по спіралі або змійкою, вибираючи будь-який кут повороту для елементів контуру;
• стійкість до корозійних процесів;
• проста укладка;
• довговічність;
• низька теплопровідність;
• екологічність;
• невисока вартість;
• трубопровід, по якому рухається теплоносій, здатний витримувати робочу температуру в межах 40-50⁰C, а критичну - 90⁰-95⁰C.
  

М'якість поліетилену – це не тільки перевага цього матеріалу, але й його недолік, оскільки, коли укладається верхня бетонна стяжка, система повинна бути заповнена водою для недопущення деформації.

Металопластикові вироби поводяться при укладанні інакше, оскільки вони бояться різких поворотів – може утворитися залом, в результаті чого труба почне протікати. Критична температура для металопласту - 90⁰C, а в режимі стандартної експлуатації – близько 60⁰C.

З переваг металопластикових труб слід відзначити їхнє армування, завдяки якому при заливці верхньої частини стяжки нема потреби заповнювати контур водою. Такий показник як тепловіддача у металопластику і в поліетилену при аналогічних монтажних умовах ідентична.

З інших переваг металопластикових виробів (див. фото) можна відзначити:

• хорошу теплопровідність, завдяки наявності алюмінієвого прошарку;
• корозійну і хімічну стійкість;
• відсутність схильності до утворення відкладень на внутрішніх стінках.

Фахівці радять при купівлі металопластикових труб віддавати перевагу безшовним виробам. Щоб самостійно переконатися в якості даної продукції, слід відрізати приблизно 5-міліметровий шматочок. З нього потрібно зняти захист з поліетилену разом з клеєм і перевірити, чи має несучий алюмінієвий шар шов. У разі, коли ізоляцію не вдається прибрати, то цей момент свідчить про високу якість товару, і слідів пайки в ньому немає.

Особливості фіксації труб в контурі

Укладання труб теплої підлоги може здійснюватись одним зі способів:

• за допомогою пластикових планок, що мають вигляд консольної стрічки;
• з застосуванням спеціальних килимків з укладальними пазами;
• укладання теплої підлоги за допомогою металевої монтажної стрічки;
• з використанням окремих кронштейнів – їх кріплять до основи на відстані один від іншого.

Як приклад можна розглянути застосування пластмасової планки для кріплення, на якій є пази для 16 і 20-міліметрових труб. Одночасно різнойменні затискачі на кріпильному елементі розташовані з інтервалом 50 міліметрів, а фіксатори для труб є на відстані 20 сантиметрів один від одного.

Зручним способом монтажу є кріплення контуру за допомогою планкових (або стрічкових) фіксаторів – на них передбачено 200-міліметровий крок труби при укладанні теплої підлоги й тому робити розмітку не потрібно.

Аналогічної відстані 20-25 сантиметрів слід дотримуватися у разі монтажу опалювальної конструкції за допомогою точкових кронштейнів. Вони призначені для того, щоб стяжка прогрівалася рівномірно незалежно від способів укладання – спіраллю або змійкою.

Також можна забезпечити фіксований проміжок між трубами, застосувавши теплорозподільні пластини з алюмінію. Їх поміщають на плити екструдованого пінополістиролу, що мають на своїй поверхні спеціальні канавки. У результаті виходить якась подоба системи збирання, має багато спільного з дитячими конструкторами, оскільки в них вже заздалегідь передбачені всі потрібні розміри.

Щоб уникнути деформації металопласт при крутому повороті опалювального контуру, на трубу перед проведенням монтажних робіт надягають сталеву пружину, що має довжину 20-25 сантиметрів і завширшки 18-20 міліметрів. Її слід натягнути на передбачуване місце вигину, в результаті чого вона буде обтискати стінки та пластик почне рівномірно розтягуватися, завдяки чому залом не створиться. У процесі укладання пружину проштовхують далі до кінця контуру і потім прибирають.

Потрібно знати, як правильно укласти трубу для теплої підлоги по стяжці, щоб покриття прогрівалося рівномірно. Річ у тому, що тепле повітря по бетону підіймається не чітко вертикально до верху, а під кутом в 45 градусів, нагадуючи за формою конус. У тому випадку, коли на поверхні бетонного шару краю потоків будуть перехрещуватися, тоді підлогове покриття стане прогріватися рівномірно і при пересуванні по його поверхні перепад температури не відчувається.

Таким чином, виходить: якщо відстань між трубами теплої підлоги становить 20 сантиметрів, товщина бетону також повинна дорівнювати 20 сантиметрам. Теоретично теплові потоки стануть перехрещуватися саме на такій висоті.

Насправді достатньо, щоб товщина стяжки була меншою, а саме близько 10-12 сантиметрів і цьому є кілька пояснень:

1. Поверх бетонного шару буде ще укладатися фінішне покриття, яке збільшить висоту підлоги.
2. На практиці труби, розташовані в стяжці, не створюють чіткі межі обігріву, і бетон прогрівається поруч, в результаті чого у поверхні тримається однакова температура.

Монтаж та підбір труб для теплої підлоги – завдання цілком вирішуване. Але необхідно пам'ятати, що систему обігріву облаштовують один раз на тривалий час і ремонт в результаті ламання обійдеться в значну суму.

УВАГА!
Не робіть ПОМИЛОК у розрахунку!
Використовуйте будівельні калькулятори онлайн - розрахунок будівельних матеріалів та конструкцій для ремонту і будівництва швидко та точно.