Яка розкладка ламінату краще підійде для кімнати

Зміст:

Проєктування підлоги з ламінату
Планування робіт по укладанню
Підготовка до укладання ламінату
Алгоритм укладання ламінату
Укладання ламінату в «вузьких» місцях

Ламінат, часто використовуваний при облаштуванні підлоги, можна сміливо назвати матеріалом зі збалансованими характеристиками. Зокрема, варто відзначити невисоку вартість ламінату, яка укупі з можливістю самостійного укладання дозволяє заощадити чималу частину бюджету. Про те, як виконується розкладка ламінату на підлозі своїми руками, і піде мова в цій статті.

Розкладка ламінату – це не складний процес, особливо при наявності деякого досвіду в будівельній справі. Однак, варто вивчити питання, щоб уникнути найбільш поширених помилок, які можна допустити в процесі роботи. Практика показує, що продуманий заздалегідь алгоритм роботи та якісна підготовка істотно спрощують укладання ламінату.

Проєктування підлоги з ламінату

Найважливішим моментом, від якого залежать подальші дії, є створення проєкту підлогового покриття. Ніяких складнощів в цьому немає – достатньо взяти лист паперу, накреслити на ньому приміщення, де буде укладатися ламінат, і проставити всі розміри. Використовуючи таку схему, можна ще до початку роботи мати уявлення про те, як буде виглядати конструкція підлоги.

При проєктуванні варто звернути увагу на те, в якому положенні перебуватимуть ламіновані панелі щодо джерела сонячного світла.

В залежності від цього параметра можна виділити наступні схеми укладання:

1. Перпендикулярна. Укладання ламінату під кутом відносно вікна дозволяє замаскувати стики між панелями за рахунок променів світла.
2. Паралельна. Така конструкція, на відміну від попередньої, робить шви дуже помітними, що іноді використовується в дизайні для підкреслення імітації дерев'яної поверхні.
3. По діагоналі. У рідкісних випадках може використовуватися укладання ламінованих панелей під кутом. Монтаж в такому випадку буде непростим, але якщо очікуваний результат виглядає цікавим, то докладені зусилля виправдовуються (детальніше: "Діагональне укладання ламінату – як правильно укладати").

Укладання ламінату може виконуватися півсотнею різних способів, для чого використовується сумісність поздовжніх і торцевих замків (детальніше: "Які бувають типи замків ламінату – види та відмінності"). Проблема в тому, що для такої укладки матеріалу потрібен серйозний досвід, який є далеко не у всіх. Саме тому свій вибір при самостійній розкладці ламінованих панелей краще зупинити на більш простих моделях, що мають торцеві Lock-засувки та поздовжні Click-замки.

Як правило, при укладанні ламінату використовується перпендикулярний метод. Головна причина – крім простоти виконання, таке укладання дозволяє створити цілісну підлогу, на якій стики ламінованих плит практично непомітні. Для візуального розширення вузького приміщення ламінат краще класти паралельно вікну.

Діагональне ж укладання добре підійде для дуже маленьких приміщень. Крім того, таким способом можна розкладати ламінат у випадку з нестандартною формою приміщення або для його поділу на окремі елементи.

Схема розкладки ламінату необхідна ще й для визначення кількості матеріалу, який буде потрібно для виконання всієї роботи.

Розрахунок ламінату виконується просто:

• Укладаючи ламінат паралельно або перпендикулярно до площі приміщення треба додати приблизно 5-7%;
• Діагональне укладання складне і вимагає підгонки плит, тому запас варто збільшити до 15%.

На кожній пачці ламінату відображається сумарна площа всіх плит, які знаходяться всередині. Закінчивши розрахунок укладання ламінату з урахуванням допусків, потрібно запастися необхідною кількістю матеріалу, після чого можна буде приступити до роботи.

Планування робіт по укладанню

Порада: Використовуйте наші будівельні калькулятори онлайн, і ви виконаєте розрахунки будівельних матеріалів або конструкцій швидко та точно.

При монтажі ламінату обов'язково потрібно виконувати підрізання панелей. Відрізавши один шматок панелі з торця, потрібно покласти його в початок наступного ряду, щоб кладка була правильною. При підрізуванні необхідно стежити за тим, щоб довжина відрізаного краю, покладеного на наступному ряді, перевищувала 30 см (в деяких випадках цей показник можна зменшити до 20 см).

Розбіжність розмірів дощок може спостерігатися як в довжину, так і в ширину – в такому разі панелі не вийде укласти без підрізування. Підганяючи ламінат по ширині, не можна допускати зменшення цього показника до величини менше ніж 5 см. Щоб збільшити ширину дощок останнього ряду, краще буде підрізати ще й перший ряд. Підганяти елементи бажано з обох боків конструкції, причому полотна повинні залишатися симетричними.

При відсутності досвіду укладання ламінату рекомендується укладати ряди зі зміщенням на третину довжини дошки. Використання такої методики дозволяє створити конструкцію з шаховим розташуванням елементів. Щоб досягти такого виду, доведеться різати ламіновані панелі та чергувати ряди, укладаючи їх то з цілої дошки, то з розпиляної. Читайте також: "Як розрахувати ламінат – 11 порад від фахівців".

Укладання може виконуватися за двома принциповими схемами:

• Симетричною, при якій ряди повторюються з певною періодичністю;
• Асиметричної (хаотичного), при якій чітка послідовність укладання відсутня, і панелі кладуть одна за одною в міру підрізання торців.

Останній спосіб більш вигідний і простий, але у нього є один недолік – вставка частин довжиною менш як 30 см неможлива. Попередній розрахунок зміщення дозволяє заздалегідь підігнати всі елементи належним чином. Перед початком робіт не завадить дізнатися, чим різати ламінат в домашніх умовах, щоб зрізи виходили рівними.

Здійснюючи розрахунок схеми укладання ламінату, потрібно обов'язково враховувати температурне розширення, властиве ламінованим панелям. При розрахунку використовується показник, рівний 1,5 мм на квадратний метр покриття. Як правило, для розширення ламінату залишається компенсаційний зазор величиною близько 1-1,5 см, який маскується плінтусами.

Підготовка до укладання ламінату

До підготовчих робіт відноситься не тільки розрахунок і придбання необхідних матеріалів, але й вирівнювання основи підлоги.

Для вирівнювання базової підлоги можна використовувати наступні способи:

• Шліфування поверхні;
• Заливка самовирівнювальними складами;
• Вирівнювання за допомогою фанерних листів, змонтованих на лаги або поодинокі кріплення.

Підготовка основи спрямована на те, щоб перепади висоти на всій площі підлоги не перевищували 2 мм на два метри. Коли роботи по вирівнюванню будуть завершені, потрібно ретельно очистити поверхню від сміття і пилу, щоб цей бруд надалі не потрапив в замки ламінату – через це можуть виникнути сторонні шуми.

Матеріал теж необхідно підготувати до роботи. Використовувати ламінат відразу після придбання не можна – він повинен пробути в приміщенні не менше двох діб та акліматизуватися. Бажано пачки з ламінатом покласти в центрі кімнати одна на одну, щоб волога від стін не проникла в матеріал.

Коли необхідний час пройде, ламінат потрібно вийняти з пачок і розкласти, щоб перевірити на наявність різних відтінків – якщо вони будуть виявлені, то покриття розподіляється по всій поверхні підлоги. У результаті навіть в одному приміщенні легка зміна кольору підлогового покриття залишиться непомітним (достатньо поглянути на будь-яке фото підлог з ламінату і переконатися в цьому).

Алгоритм укладання ламінату

Збірка ламінату без особливих проблем здійснюється своїми руками, але для цього необхідне пристосування для укладання ламінату, а також слід розібратися в послідовності проведення робіт.

Алгоритм розкладки ламінату виглядає наступним чином:

1. Після вирівнювання основи необхідно потурбуватися про гідроізоляцію, що є особливо актуальним у випадку з бетонною підлогою. Вологостійкість ламінату не дуже висока, тому гідроізоляція потрібна (це правило не стосується дерев'яної основи). Укладати гідроізоляційний матеріал необхідно з 20-см напуском, а стики з'єднуються скотчем.
2. Далі укладається шар теплоізоляції. Товщина теплоізоляційного матеріалу може варіюватися від 2 до 7 мм. При монтажі елементи теплоізоляції необхідно стикувати, уникаючи накладання – це може стати причиною викривлення ламінованих плит. Підкладка укладається перпендикулярно розташуванню ламінату і клеїться скотчем. Також потрібно заздалегідь врахувати важливий пункт – гідроізоляція повинна лежати поперек підкладки.
3. Наступний крок – укладання першого ряду ламінату. Поєднуючи замки плит між собою, варто враховувати рекомендації виробника, вказані на пакуванні з матеріалом. Як правило, для монтажу ламінованих панелей використовується гумова киянка, яка дозволяє вберегти замкову систему і саму панель від пошкоджень.
4. Далі необхідно зібрати другий ряд відповідно до обраної технології. Після складання шпунт другого ряду вставляється в паз першого під зазначеним виробником кутом.
5. Сполучені ряди потрібно рухати в бік стіни, не забуваючи при цьому про розширювальний зазор. Щоб забезпечити необхідний простір між ламінатом і стінами, використовуються розпірки (саморобні або покупні), які встановлюються на торцях і бічних сторонах покриття.
6. Зібравши перші ряди, можна встановлювати наступні, користуючись такою ж технологією. Таким чином вкладається все підлогове покриття, аж до останніх рядів.
7. Наближаючись до завершення роботи, варто виміряти всі полотна, щоб підігнати їх при необхідності. Стіни приміщень дуже часто бувають нерівними, тому точні вимірювання можуть запобігти псуванню ламінованих плит у результаті неправильного підрізування.
8. Щоб останній ряд якісно тримався на своєму місці щодо всього покриття, використовується спеціальна скоба, яка знаходиться в базовому наборі інструментів, необхідних для укладання ламінату. Втім, нерідко останній ряд фіксується за допомогою звичайних речей, на зразок молотка або шурупокрута.

Укладання ламінату в «вузьких» місцях

При монтажі ламінату практично в кожному приміщенні доводиться стикатися з незручними місцями, в яких дуже важко працювати. Дверні прорізи, радіатори та різні труби сильно заважають при встановленні ламінованого покриття.

В залежності від типу перешкод, укладання ламінату буде виглядати так:

1. При монтажі ламінату навколо опалювальних приладів зібрати правильне підлогове покриття не вийде. Щоб позбутися цієї проблеми, зрізається частина гребеня, після чого панелі з'єднуються за допомогою клею.
2. Облаштовуючи підлогу навколо труби, потрібно виміряти розміри останньою і випиляти в панелі отвір, діаметр якого буде трохи перевищувати отримані дані. Далі в ламінаті робиться виріз, що дозволяє укласти плиту на своє місце. Відрізана частина кладеться за трубою і фіксується клеєм, а зазори маскуються герметиком або пластиковими накладками.

Укладання ламінату у дверному отворі починається з відрізання нижньої частини виступу. Щоб не відрізати більше, ніж потрібно, попередньо заміряється товщина підлогового покриття з урахуванням підкладки. Займатися підрізанням краще в іншому приміщенні, щоб пил не потрапив в замок ламінату, але якщо такої можливості немає, то після роботи потрібно прибирання. На ламінаті малюють розміри дверної коробки з урахуванням всіх вигинів таким чином, щоб в результаті панель лягла на мінімальній відстані від прорізу.

Далі можна приступати безпосередньо до укладання. Плита монтується так, щоб можна було заховати стик за поріжком. Варто також врахувати, що після монтажу поріжка двері повинні вільно закриватися. Використовувати маскувальні планки потрібно в тому випадку, якщо розміри покриття перевищують 10 м в довжину і 8 м завширшки – така конструкція дозволяє перекрити деформаційний зазор.

Висновок

З написаного вище можна зробити висновок, що розкладка ламінату своїми руками виконується без особливих проблем, якщо знати технологію цієї роботи та враховувати деякі нюанси, що виникають в процесі монтажу. Зрештою, ламінат – це недороге покриття, і можливість заощадити ще й на монтажі явно варте того, щоб провести укладання покриття самостійно.