Як укласти ламінат – послідовність укладання своїми руками

Зміст:

Основні способи монтажу
Помилки, що допускаються при укладанні ламінату
Види замкових з'єднань
Підкладка
Інструменти для проведення укладання
Підготовка до укладання
Укладання ламінату
Догляд за покриттям

Ламінат - це HDF-плита з додатковими захисними покриттями та декоративним поверхневим нанесенням із загальною товщиною виробу від 6 до 12 міліметрів. У статті мова піде про те, як укласти ламінат власноруч, з урахуванням того, що виробники в допомогу працівникам роблять розмітку під укладання своєї продукції.

Основні способи монтажу

Існує кілька основних способів укладання ламінату відносно до природних джерел світла в приміщенні (вікна):

Звичайний спосіб укладання передбачає розташування планок за принципом цегляної кладки зі зміщенням по відношенню один до одного. Викладається ламінат за напрямом попадання сонячних променів в приміщення, що робить покриття візуально однорідним (без швів);
Зворотний спосіб передбачає укладання протилежно сонячним променям, щоб виділити кожен шов і візуально зробити просторі приміщення меншими. Перевитрата матеріалів в обох вищезазначених випадках мінімальна (близько 5%);
Діагональне укладання є найбільш оригінальним способом, візуально розширює приміщення при відсутності в ньому величезної кількості меблів, техніки та інших об'єктів інтер'єру, які закривають підлогу (детальніше: "Діагональне укладання ламінату – як правильно укладати"). Перевитрата матеріалу при виборі такої технології укладання складе близько 15%.

В принципі кожен метод дозволяє створити якісне підлогове покриття, але на фото виділятися сильніше буде зворотна та діагональна версія.

Помилки, що допускаються при укладанні ламінату

Найчастіше власники, не розібравшись як укладати ламінат, допускають ряд помилок:

Погано або зовсім не проводять підготовку основи під укладання. Будь-які нерівності та дефекти чорнової підлоги знижують міцність укладання, роблять уразливими замкові з'єднання ламінованої дошки та призводять до швидкої деформації покриття.
Неправильно вибране місце початку укладання призводить до того, що до закінчення робіт працівник починає ходити по настилу (це неприпустимо) або на завершальному етапі йому заважаю двері, що відкриваються всередину кімнати (прочитайте: "Що спочатку підлога чи двері – яка послідовність монтажу").
Відсутність компенсаційного зазору між настилом і стіною призводить до того, що при підвищенні температури та коливаннях вологості в приміщенні покриття розширюється і деформується при зіткненні зі стінами.
Також укладальник ламінату повинен подбати про створення такого ж компенсаційного зазору між кімнатами у дверному отворі. Суцільне укладання неприпустиме, оскільки при розширенні спучування покриття під дверима створить багато проблем, як в естетичному плані, так і при пересуванні по квартирі.
Відсутність зміщення рядів по відношенню один до одного знижує стійкість покриття. Зміщення кожного ряду відносно до сусіднього має становити не менше 30% довжини.
При укладанні на відкриту стяжку не використовується пароізоляція, що призводить до загнивання матеріалу з внутрішньої сторони через конденсовану вологу.

Види замкових з'єднань

УВАГА!
Не робіть ПОМИЛОК у розрахунку!
Використовуйте будівельні калькулятори онлайн - розрахунок будівельних матеріалів та конструкцій для ремонту і будівництва швидко та точно.

Перед тим як укласти ламінат своїми руками, необхідно зробити вибір відповідних замкових з'єднань:

Мінімальна популярність у клейових з'єднань, оскільки вони застаріли та укладання з їх застосуванням досить складне.
Замки Click дозволяють стикувати планки під кутом в 45 градусів і лише потім – укладати черговий ряд на підлогу. Ні в якому разі не можна підбивати ламіновану дошку з таким замком за допомогою молотка, оскільки це гарантовано призведе до пошкодження замка та погіршення зчеплення виробів.
Замки Lock стикуються за методом «шип-паз» з використанням гумового молоточка або звичайного, але через прокладку. Збивання можна робити прямо на підлозі без підняття над поверхнею.
Існують й інші модифікації, які є особистими розробками певних виробників.

Підкладка

Якщо мова йде про те, як укладати ламінат своїми руками, то не варто забувати про використання підкладки під настил. Не використовувати підкладку можна лише в тому разі, якщо такий був нанесений шар на ламінат ще на етапі виробництва.

Шар матеріалу, що підкладається під ламінат, вирішує ряд завдань:

Підвищує звукоізоляцію, що важливо, особливо в багатоквартирних будинках. Можна розв'язати проблему стукоту при ходьбі та від ударів по поверхні, а також ще на етапі укладання запобігти появі скрипів, що неминуче, якщо ламінат монтується на бетонну основу.
Є додатковим тепло - і гідроізоляційним шаром.
Згладжує незначні нерівності чорнової підлоги.

Основні види підкладки:

Якщо мова йде про те, як самостійно укласти ламінат новачкові, то доцільно використовувати спінений поліетилен з урахуванням простоти його укладання. По суті це звичайна плівка з товщиною до 3 міліметрів, має низьку вартість і недовгий термін експлуатації. Через якийсь час у неї втрачається об'єм, але при укладанні під дешевий ламінат кращого матеріалу шукати не варто.
Екструдований пінополістирол володіє вищою щільністю, стійкістю і терміном експлуатації, тому відмінно поєднується з різними видами ламінату.
Технічна пробка – це не тільки найдорожчий з перерахованих матеріалів, але й якісний. Він є натуральним, володіє підвищеною щільністю і добре ізолює всілякі прояви властиві перекриттям підлоги. Як і будь-яку деревину, пробку можна використовувати тільки в умовах низької вологості.

Підкладка не повинна перевищувати 3 міліметрів, оскільки вона почне проминатися і стане основною причиною поломки замкових з'єднань. Не варто думати, що розширивши даний шар можна виправити дефекти чорнової підлоги, оскільки для цих цілей існує стяжка та самовирівнювальні суміші. Підкладка необхідна лише для тих цілей, що були перераховані вище.

Інструменти для проведення укладання

Перед тим як укласти ламінат у квартирі або будинку, необхідно зібрати наступний набір інструментів:

електричний лобзик під ламінат, що не залишає сколів і не псує захисні шари планок;
перфоратор;
молоточок гумовий або звичайний, але з гумовою прокладкою;
креслярські та вимірювальні інструменти (достатньої довжини);
гостро відточений ніж і будівельний скотч;
герметик для закладення швів, якщо в приміщенні підвищена вологість (розрахувати герметик для швів - калькулятор);
набір зі скоби для укладання останнього ряду, клинів і добійника.

Підготовка до укладання

Починається укладання ламінату самостійно з чорнового вирівнювання основи. Будь-які значні перепади варто усувати за допомогою заливки цементно-піщаної стяжки. Її товщина може досягати 8-10 сантиметрів, що дозволяє створити якісну основу. Якщо ж мова йде про нерівності менші вказаного значення, то можна застосувати самовирівнювальну суміш, використання якої значно простіше, ніж заливка бетонної стяжки.

Про те, як покласти ламінат самостійно зі збереженням основних міцнісних його характеристик, будь-яка людина, що мала справу з таким видом робіт, скаже, що основа не повинна мати височин, вм'ятин або ухилів понад 2 міліметри на 2 метри в будь-якій частині підлоги.

Перевірити підлоги на наявність подібних нерівностей можна за допомогою рівною дерев'яної рейки довжиною від 2-х метрів. Досить її прикладати в різних напрямках і заміряти товщину зазорів до основи.

Є такі нюанси процесу підготовки основи під укладання ламінату:

Дерев'яна основа повинна бути в ідеальному стані: всі дошки повинні бути зафіксовані, не повинно бути скрипів і прогинів. Вирівнювання можна виробляти за допомогою настилання фанери або ОСБ.
Бетонну стяжку обов'язково покривають товстим поліетиленом для гідроізоляції. Якщо укладається кілька листів матеріалу, то це робиться внапуск із заступом у 10 сантиметрів. Також заступ робиться на стіни, щоб сформувати типу «корита», в якому буде накопичуватися волога при попаданні в перекриття під ламінат.
Старе покриття можна демонтувати та укладати ламінат поверх нього з урахуванням перерахованих вище правил: відсутність прогинів, скрипів, хитких елементів і т. д.
До початку робіт слід ламіновані панелі протримати в приміщенні, де будуть виконуватися роботи близько 2 днів. Це дозволить матеріалу досягти своїх максимальних пропорцій при температурному і вологісному режимі навколишнього середовища. Оптимальні умови: температура 18 градусів за Цельсієм і вологість нижче 70%.
Ґрунтувати покриття не варто, оскільки укладання виконується без використання клейових сумішей (для підвищення адгезії з якими необхідні ґрунтові суміші) на підкладку без кріплень.

Укладання ламінату

Про те, як гарніше покласти ламінат, сказано в наступній інструкції:

Для початку обирають вимірювальний інструмент і визначають лінійні розміри підлоги під укладання ламінату. Обов'язково враховуються сантиметрові відступи від стін для створення компенсаційних зазорів. Потім нехитрі розрахунки дозволять визначити, скільки панелей буде припадати на кожен ряд і яка буде довжина останнього підрізного елемента. Розміщуються обрізані панелі з тієї сторони приміщення, де вони будуть закриті меблями, щоб не виділятися на фото і при візуальному огляді.
Як вже говорилося вище, якщо двері відкриваються в кімнату, то укладання починається від них, якщо немає – з найдальшого кута. Ходити по покриттю найкраще тільки після повного укладання або прокладання достатньої кількості рядів.
Перший ряд збирається з цілісних панелей, а остання підрізається на необхідну довжину.
Гребневу частину першого ряду направляють до стіни, щоб в пази можна було вставити наступні панелі.
Шви між рядами можна закладати за допомогою герметика. Наносити його слід на замкові з'єднання, а надлишки витирати з поверхні за допомогою звичайної ганчірки після стикування рядів.
Не забуваємо про зміщення рядів, яке досягається шляхом відпилювання третини першої панелі кожного ряду відносно панелі попередньої.
Укладання можна здійснювати, як збираючи цілісні ряди, так і поодинокими елементами. Спочатку закріплюються замки по ширині та тільки потім по довжині. З'єднання цілісних рядів краще робити з помічником або притримувати закріплену ділянку за допомогою важкого плоского предмета, щоб замки не відчепилися, поки будуть закріплюватися решта панелей.
Зазору між настилом і стіною по всьому периметру можна дотримуватися, вставивши в нього заздалегідь заготовлені клини однакового розміру (товщиною в 1 сантиметр).
Біля дверного отвору ряд покриття підрізається по центру полотна дверей, а кути зарізаються округлим чином, щоб не було щілин в місці стику з лиштвою.
Останній ряд укладається не складно. Досить підпиляти його з того боку, де знаходяться пази, з урахуванням компенсаційного зазору в 1 сантиметр, який повинен розділяти ряд зі стіною.

Догляд за покриттям

Важливо знати, як доглядати за ламінатом, щоб не нашкодити покриттю. Варто враховувати, що ламіновані панелі втрачають свій зовнішній вигляд при експлуатації, а значить, буде потрібно додаткова їх обробка та правильний догляд. Мити таке покриття можна злегка вологою ганчіркою.

Будь-яка рідина, що потрапляє на поверхню, повинна бути оперативно видалена. Найкраще використовувати при збиранні злегка вологу швабру з мікрофібри (детальніше: "Швабра для ламінату - яка краще для миття"). Пару раз в тиждень підлогу можна пилососити. Будь-які подряпини або сліди необхідно видаляти за допомогою простої канцелярської терки або содового розчину.

Підсумок

Якість, надійність та естетичність покладеного ламінатного настилу залежить тільки від працівника та того, наскільки він чітко дотримувався інструкції. Хорошим вважається те покриття, в якому відсутні видимі щілини, всі планки мають однаковий розмір (без урахування обрізних частин біля стін) і т. д.

Якщо власник не відчуває упевненості у своїх силах, то найкраще довірити оздоблення приміщення спеціалістам, які беруть на себе відповідальність за всі етапи – від закупівлі матеріалів з урахуванням побажань замовник до повного укладання ламінату.