Як зробити підлогу в туалеті своїми руками

Зміст:

Підлога в туалеті
Підготовчий етап
Гідроізоляційний шар
Організація стяжки підлоги
Фінішне покриття підлоги
Синтетична плитка
Лінолеум

Хоч багато і говорять, що ремонт гірше пожежі, але розпалювати цей вогонь періодично дуже навіть рекомендується. Дана стаття про те, як створити якісну підлогу в туалеті своїми руками з мінімальними витратами коштів і часу.

Підлога в туалеті

Будь-які сантехнічні приміщення – це мінімальна площа, на якій необхідно розподілити різні функціональні частини з максимальною ефективністю. Туалет – це найважливіша складова будь-якого житла, і довгим ремонтом обмежувати фізіологічні потреби власників не можна. Далі розглянемо всі етапи монтажу підлоги в туалеті.

Підготовчий етап

Навіть підготовка перед початком ремонтних робіт ознаменується утворенням великої кількості пилу і бруду. Розглянемо в першу чергу варіант з демонтажем вже наявного покриття. Якщо ж роботи проводяться на чорновій підлозі після здачі об'єкта будівельниками, то можна перейти до тієї частини, де описується процес укладання підлоги.

Для початку в туалеті необхідно провести демонтаж сантехнічних приладів. Звісно, мова йде про унітаз, кріплення якого слід відкрутити, якщо є така можливість. Зняти його потрібно, коли проводиться заміна функціональних частин туалету, але й просто запобіжний захід не завадить, оскільки необережний рух інструменту може привести до пошкодження приладу.

Якщо підлога в туалеті своїми руками створюється не менше двох днів, то рекомендується унітаз не знімати, а демонтаж його зробити тільки на етапі заміни труб. Структура проведення ремонту допускає використання унітаза, якщо іншої можливості задовольняти фізичні потреби немає.

Процес демонтажу виглядає наступним чином:

• необхідно перекрити подачу води в зливний бачок і звільнити його від залишків рідини;
• далі відкручується шланг, що подає воду в бачок;
• слідом викручуємо кріплення, що втримують бачок, і він знімається з підвісу або опори, на якій встановлено. Зазвичай в конструкції використовують дюбелі або гайки;
• тепер необхідно встановити місткість, в яку будуть злиті стоки з труби, що йде в каналізацію;
• якщо монтаж унітаза здійснювався за допомогою цементного розчину, то видалити його можна за допомогою молотка та зубила;
• вхід в каналізаційний отвір закривається, щоб під час ремонту не засмітився трубопровід. Використовувати при цьому можна дрантя або спеціальну кришку при її наявності.

Далі здійснюється зняття підлогового покриття, зазвичай мова йде про керамічну плитку. Демонтаж не варто поглиблювати далі поверхневого шару плитки. Перевага структури підлоги в сантехнічному приміщенні полягає в тому, що штукатурка дуже довго не псується у процесі експлуатації.

Тому при створенні стяжки достатньо лише видалити плитку. Як тільки демонтаж даного шару завершено, можна прибирати будівельне сміття, що утворилося, вимітати підлоги та ґрунтувати основу для початку створення нової підлоги. З цього моменту мова піде про те, як зробити підлогу в туалеті, маючи при цьому підготовлену та ґрунтовану основу.

Гідроізоляційний шар

Вода, використовувана в туалеті в якості технічної, містить у своєму складі багато лугів, кислот і солей. Обов'язково повинна бути покладена гідроізоляція підлоги в санвузлі, яка захистить приміщення від поганого запаху, утворення грибка та цвілі поверхонь. Також надійний гідроізоляційний шар захищає поверхню від протікання і подальшого затоплення приміщень, розташованих рівнем нижче.

Використовувати в якості гідроізоляційних матеріалів можна обмазувальні суміші або рулонні укладальні вироби. Другий варіант менш якісний, оскільки через якийсь час після введення в експлуатацію він починає відшаровуватися.

Перевага рулонних матеріалів в їх низькій вартості в порівнянні з обмазочними сумішами. Найкраще придбати рулонні матеріали з самоклеючою основою. Достатньо підготувати поверхню, погрунтовавши її бітумною сумішшю.

Що стосується обмазувальної гідроізоляції, то наносити її дуже просто. Суть полягає в нанесенні рівномірного шару матеріалу, який володіє оптимальними характеристиками. Він з легкістю заповнює будь-які тріщини, западини та інші нерівності основи. При цьому стяжка підлоги, яка буде залита поверх гідроізоляційного шару, закріплюється значно міцніше.

Розрізняють наступні види обмазувальної гідроізоляції:

• склади з бетонною складовою добре протидіють низьким температурам, володіють високими характеристиками міцності та можуть бути застосовані при виготовленні залізобетонних конструкцій;
• цементні неорганічні суміші можуть бути використані в якості матеріалу для укладання кахлю;
• безшовне покриття стане відмінним шаром з гарним показником водовідштовхування;
• полімерцементна суміш легко зчіплюється з бетонним, деревним або цегляним покриттям. Наноситися такий склад може на суху або вологу поверхню.

Для нанесення рекомендується використовувати звичайний будівельний шпатель і малярський валик.

Організація стяжки підлоги

Далі мова піде про те, як залити підлогу в туалеті, використовуючи при цьому сучасні суміші та розчини. Витримати необхідний рівень, напрямок і геометричні пропорції можна за допомогою встановлених маяків. Враховуючи малу площу туалету, цілком достатньо буде встановити 2-3 профілі з відступом від стіни до 20 сантиметрів.

Розмітку підлоги під встановлення маяків може бути здійснено звичайними шурупами, що монтуються на одній прямій з інтервалом в 60-80 сантиметрів. Далі поверх них заливається розчин, який і буде утримувати маяки. За допомогою цих же шурупів може бути скоректована висота маяків.

Після висихання складу, який утримує маяки, можна почати процес заливання стяжки. Використовувати при цьому можна готові суміші. Процес їх приготування розписаний на пакуванні з сухим складом. У разі нестачі грошей на більш дорогу суміш, можна вдатися до використання звичайного цементно-піщаного розчину, який замішується в консистенції 1 частина цементу до 3 частин піску. Підвищити міцнісні характеристики такої суміші досить просто, якщо додати в неї клейову суміш для кахлю.

Здійснюється заливка за один захід, оскільки суміш починає застигати протягом однієї години, а значить, надлишки, не витрачені в цей проміжок часу, перестануть бути придатними до експлуатації. Починати необхідно з тих смуг, що розташовуються між маяками, а закінчувати бічними. Заливка здійснюється від далекого краю кімнати до вхідних дверей.

Залитий розчин можна проткнути в деяких місцях, щоб спустити накопичений повітря. Нарешті, розчин необхідно розрівняти та дочекатися висихання стяжки. Термін зазначається на пакуванні з сумішшю. Цементно-піщаний розчин набирає свою міцність за дві доби, але укладати на нього покриття рекомендується не раніше, ніж через місяць.

Оригінальним матеріалом для створення стяжки є наливна підлога в туалеті, яка відрізняється не тільки прекрасними фізичними характеристиками, але й дуже гарним результатом заливки. Стяжка, створена за принципом наливної підлоги, може використовуватися в якості основного покриття, оскільки їй властива оригінальна текстура та різні поверхневі візуальні ефекти. Таку підлогу не соромно показати на фото в соціальній мережі або представити гостям, оскільки вона мало в чому програє традиційним облицювальним матеріалам.

Фінішне покриття підлоги

Існує ряд критеріїв, яким має відповідати покриття підлоги в туалеті:

• відсутність ефекту ковзання, що створює в замкнутому просторі на дуже малій площі значний ризик отримання травм. Бажано вибирати покриття з шорсткою поверхнею або спеціальною обробкою;
• матеріал повинен бути стійкий до регулярно високих показників вологості повітря та інтенсивного використання, що веде до зношування поверхні;
• підвищена вологостійкість дуже важлива, оскільки високий ризик протікання з системи трубопроводів або при порушенні роботи сантехнічних приладів.

Оптимальні характеристики притаманні керамічній плитці (прочитайте: "Як покласти плитку на підлогу в туалеті правильно своїми руками"). Але не завжди її застосування радує власників, тому на сьогодні спектр покриттів, які можуть бути використані в туалеті, значно розширився. Розглянемо детальніше основні види таких покриттів.

Синтетична плитка

Плитка ПВХ відрізняється від керамічного і скляного «побратимів» низькою вартістю, а за характеристиками не поступається. Недолік полягає в неможливості використання одночасно з системою теплої підлоги, оскільки при температурі вище 50 градусів за Цельсієм відбувається деформація покриття.

Також матеріал володіє високою щільністю, хорошими показниками звуко - і теплоізоляції, оптимальною міцністю і т. д. Дизайнерських рішень за нанесеним малюнком на поверхню таких плиток багато і підібрати текстуру, придатну для певної стилістики приміщення, не складе труднощів.

Кварцвінілова плитка – інший різновид, який виготовляється при високій температурі за допомогою пресування. Перевага покриття – у високій стійкості до зношування, відсутності ефекту ковзання, хімічній стійкості та вогнестійкості.

Застосовувати такий матеріал можна виключно в просторих приміщеннях, оскільки виробництво передбачає випуск плиток виключно великих розмірів: 30х30 або 60х60 сантиметрів. Текстура плиток різноманітна: різні кольори, відтінки та малюнки аж до імітації мармурового покриття.

Укладати подібний матеріал досить складно. В першу чергу важливо якісно обробити стики підлоги у дверного отвору, біля стін, під поріжками й т. д. Для цього мають бути використані спеціальні вироби за типом плінтусів або лиштва. Закріплення покриття здійснюється на клейову суміш. Основа повинна бути ретельно вкрита бітумно-бензиновою ґрунтовкою, приготовленою в пропорції 1:3.

Висихає такий шар через 8-10 годин, тоді ж можна приступати до розмітки поверхні. Принцип укладання мало чим відрізняється від кахлю. Розставляються маяки та натягаються розмічальні шнури, за якими та прокладаються ряди плиток. Клей наноситься на плитку і на оброблену стяжку, після чого необхідно укласти виріб і притиснути його на деякий час.

Лінолеум

Даний матеріал практичний, легко здійснюється його монтаж безшовним способом, а також за ним дуже просто доглядати. Однак туалет – це не приміщення для створення красивих фото в альбоми рієлторів, а важлива функціональна складова будь-якого житла, тому укладанню лінолеуму потрібно приділити не менше уваги, ніж плитковому покриттю. Матеріал не володіє настільки високими фізичними характеристиками.

До його переваг відносяться:

• низька вартість;
• величезна різноманітність текстур і забарвлень;
• можливість використання в якості тимчасового покриття за рахунок простоти укладання і демонтажу покриття.

В залежності від того, який буде покладений лінолеум в туалеті, вибирається і клейова суміш:

• для тканинної основи знадобиться дисперсійний чи бітумно-синтетичний клей;
• з теплоізоляційним шаром – дисперсійний клей;
• безосновний лінолеум – мастики в різних консистенціях з додаванням каучуку або синтетичних смол.

Важливо провести адаптацію покриття до умов приміщення, в якому проводиться укладання. Для цього його необхідно відкрити пакування та покласти в туалеті на 2-3 дні. Далі можна починати розкрій і укладання за заздалегідь виконаними вимірами.

Технологія застосування клейової суміші найчастіше представлена на пакуванні. Бажано купувати клей одночасно з лінолеумом, оскільки продавець краще обізнаний про взаємодію матеріалу з певними сумішами.

Підсумок

У статті наведено приклад створення підлоги в туалеті з використанням різних сумішей і матеріалів. Вибирати між ними можна, ґрунтуючись на представлених характеристиках, фінансовій складовій або особистих смаках до того чи іншого матеріалу, кольору, текстури й т. д.

Будь-які складнощі у процесі створення підлоги допоможуть вирішити спеціалісти, які візьмуть на себе відповідальність за всі етапи робіт: починаючи з вибору матеріалів і закінчуючи фінішною обробкою.